МАРКІВЦІ<br>Ласкаво просимо!
МІСЦЯ, ПРО ЯКІ ПИСАВ ІЛЛІЧ

ЗА ЗЕМЛЮ, ЗА ВОЛЮ

Джерело — "Жовтнева зоря" від 18 січня 1969 року.

В своїх геніальних творах В. І. Ленін не раз писав про селян. В праці "Розвиток капіталізму в Росії", зокрема, наводяться приклади з Козелецького повіту, до якого входили села нашого району. Переважна більшість селян і після реформи лишилася без землі, мусила йти в кабалу до поміщиків, продавати за кусень хліба свої робочі руки. Така ж доля до революції була у селян села Марківець, які гнули спину на поміщика Катеринича.

Про творчу працю, радісні перетворення за роки Радянської влади розповідається на цій сторінці.


В своїй праці "Розвиток капіталізму в Росії" Володимир Ілліч Ленін показав розорення селян у пореформний період. Наводячи приклади з Козелецького повіту, він ніби побував у Марківцях. В селі до самого Великого Жовтня панували поміщики Катериничі. Їм належало 1400 десятин кращої землі. І після реформи марківчани лишилися безземельними, злидні примушували їх працювати наймитами в економії. Багато селян від нестатку йшли на заробітки в далекі міста.

Пригнічені злиднями, марківчани завжди були революційно настроєні. В 1905 році вони постановили на зборах поділити панську землю, вийшли на вулицю з лозунгами "Земля і воля". За здирства і знущання селяни відплачували гнобителям. У 1907 році вони спалили всі клуні із зібраним хлібом.

3 радістю зустріли жителі села Великий Жовтень, який відкрив їм шлях до нового, щасливого життя. Марківчани активно включилися в боротьбу за владу Рад.

Розроблений великим Леніним план соціалізму в СРСР, передбачав створення могутньої соціалістичної індустрії, проведення колективізації сільського господарства, здійснення культурної революції. Уже в 1929 році в селі з активу і незаможних селян організувався перший колгосп "Перше серпня", а в кінці року — друга артіль імені Кірова. Організаторами стали Федір Тихонович Кайдан, Степан Петрович Буряк, Оврам Захарович Боклан і мій батько Ілля Ничипорович.

Із значними труднощами відбувалися соціалістичні перетворення на селі. Великим гальмом була неписьменність. За ліквідацію цього ганебного залишку царизму взялася комсомольська організація. І уже в 1930 році неписьменність і малописьменність були в основному лiквідовані.

Завдяки волі і праці хліборобів швидко зміцніли колгоспи. Одним за одним повиростали виробничі господарські будівлі, культурно-освітні заклади. В селі з’явилися нові професії — трактористи, машиністи. комбайнери, спеціалісти сільського господарства.

Значні збитки селу принесла фашистська окупація. Дощенту були знищені колгоспи. Але знову трудолюбиві марківчани заново побудували своє громадське господарство. Вісім років тому колгосп був перетворений у радгосп. Ще красивішими стали громадські будівлі, на фермі помножилося поголів’я худоби. 3 кожним днем зростає добробут людей.

Ю. КОНІШЕВСЬКИЙ,

член КПРС, пенсіонер.